Левковець
Петро Романович

Проректор з навчально-виховної роботи Національного транспортного університету, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри транспортного права, системного аналізу та логістики, доктор технічних наук, професор, академік Транспортної академії України та Академії транспорту Російської Федерації, Почесний працівник транспорту України, нагороджений Почесним знаком "Петра Могили"

     Народився 23 лютого 1949 року в селі Сваром'я Києвосвятошинського району Київської області. У 1967 році закінчив із срібною медаллю Гоголівську середню школу.
     У 1967-1972 роках навчався в Київському автомобільно-дорожньому інституті, який закінчив з відзнакою.
     З 1972 р. по 1975 р. навчався в аспірантурі при Київському автомобільно-дорожньому інституті.
     З 1975 р. по 1977 р. - старший інженер, завідувач сектором Центру наукової організації праці і управління виробництвом об'єднання "Укрсільгосптехніка".
     З 1977 р. по 1992 р. - начальник відділу організації і оплати праці, начальник виробничо-технічного відділу, заступник головного інженера, головний економіст тресту "Київбудтранс".
     З 1992 р. по 1994 р. - докторант Українського транспортного університету.
     З 1994 р. по 1999 р. - декан факультету післядипломної освіти Українського транспортного університету.
     З 2000 р. по 2003 р. - проректор з перепідготовки кадрів Національного транспортного університету (НТУ).
     З 2003 року - проректор з навчально-виховної роботи НТУ.
     Кандидатську дисертацію за темою "Дослідження та розробка системи управління якістю ремонту автомобілів" захистив у 1987 році в спецраді Інституту кібернетики АН України (спеціальність 05.13.06 - автоматизовані системи управління і нові інформаційні технології).
     Докторську дисертацію за темою "Теоретичні основи програмованої експлуатації автомобілів" захистив у 1994 році в спецраді Київського автомобільно-дорожнього інституту (спеціальність 05.22.10 - експлуатація автомобільного транспорту).
     На протязі 1977 - 2006 років опублікував понад 200 наукових праць, підготував 25 кандидатів наук.
     Напрямок наукових інтересів - основа системного аналізу та моделювання виробничих процесів на транспорті та в транспортному будівництві. Розв'язання кібернетичних проблем вдосконалення функціонування об'єктів і процесів транспортного комплексу дозволило створити наукові основи моделювання і оптимізації організаційно-технологічних систем, організаційно-економічні і фінансові механізми взаємодії їх із зовнішнім середовищем, стратегії, моделі та алгоритми прогнозування кінцевих результатів виробничо-господарської діяльності підприємств транспортної інфраструктури.